Цей твір – вічна загадка. Насамперед тому, що ми його справжнього не знаємо, в нашому розпорядженні тільки переклад з перекладу, подвійна реконструкція. Написана «Маруся» в Парижі в кінці 60-х років українською мовою, оскільки ж – через відомі обставини – опублікувати її так змоги не було, то сама авторка переклала «Марусю» російською мовою. Вперше вона була надрукована в журналі «Переводы лучших иностранных писателей» в 1871 році, роком пізніше вийшла окремим виданням, на титульній сторінці якого було вказано «Марко Вовчок. Маруся. Перевод с малороссйского с рисунками Клодта и Башилова». Наскільки ж цей переклад відповідає оригіналу, важко судити, бо самого оригіналу не маємо, можливо, причиною цього є певні обставини останніх років Марії Вілінської (найдовше проіснував уривок з автографу, варіант 6-го розділу, подарований досліднику творчості Марко Вовчок, О.К.Дорошкевичу її другим чоловіком М.Д.Лобач-Жученком у 1927 році, але й він загубився під час пізніших численних потрясінь). Теперішня українська «Маруся» - це переклад, здійснений відомим літературознавцем В.М.Доманицьким на початку 20-го століття. Як висловився Анатолій Погрібний, автор вступної статті, упорядник і автор приміток до одного з видань творів Марко Вовчок (Київ, видавництво ЦК ЛКСМУ «Молодь», 1972 рік) його «і донині можна вважати зразковим – настільки тонко відтворено в ньому особливості мови та стилю творів письменниці».
